Садівники та городники часто експериментують, щоб досягти бажаних результатів у вирощуванні овочів, ягід та фруктів. Наприклад, кабачкам не страшні палючі промені сонця та осінні зливи.
Але є і більш вибагливі культури, яким важливо бути ізольованими – мати місце, де практично відсутній відкритий повітряний простір. Саме тому виникає питання, як збудувати міцну споруду і які для цього найкраще використовувати покриття.
Матеріал для теплиць: будівництво каркаса
- Дерево.
Доступний за ціною варіант. Головні переваги – дерево дихає та вбирає тепло, після чого вночі віддає його рослинам. Тому питання з мікрокліматом буде вирішено. Але є й істотні недоліки: вологість, яка призведе до гниття конструкції та, можливо, самих рослин. Дерев'яні каркаси – це вибір для регіонів із сухим кліматом. - Пластик чи ПВХ.
Це гарне рішення, якщо вам потрібні максимальна простота складання конструкцій та їхня мобільність. Каркас такого типу має невелику вагу та коштує недорого. ПВХ-профіль має низьку теплопровідність, тому він стійкий до холоду. Коли ґрунт зноситься на одній ділянці, ви легко зможете пересунути конструкцію.
З цього випливає і мінус – нестійкість. Невеликі пориви вітру здатні зірвати парник, навіть якщо матеріал теплиці є досить важким та міцним. Використовувати ПВХ варто лише в тому випадку, якщо ви знаходитесь у регіоні з м'яким кліматом.
- Алюміній.
Легкість та естетика, за які доведеться платити відповідно. Рекомендується вибирати каркас з алюмінієвої труби квадратної форми. Легкість можна віднести й до мінусів, куди також входить і м'якість металу. Міцність залежить від ребер жорсткості.
Важливо правильно монтувати парник, інакше навіть зайвий просвердлений отвір може негативно позначитися на конструкції в майбутньому, наприклад, при накопиченні снігу на стінках теплиці. Серед характеристик слід відзначити високу теплопровідність, через що парник швидко втрачатиме накопичене тепло.
- Оцинкована сталь.
Міцна конструкція: якщо брати товщину металу у 2 мм і гаряче заводське оцинкування, то такий комплекс прослужить тривалий час. Гарний зовнішній вигляд поєднується з відсутністю корозії, навіть за умов підвищеної вологості середовища. Додаткові плюси – прийнятна вартість та високий експлуатаційний термін.
Вибираємо покриття для теплиць: основні види
- Плівка. Хоч ціна разів у 8-10 нижча, ніж у полікарбонату, але купувати її доведеться щороку. Навіть якщо знімати її на зимовий час, то поліетиленова плівка 400 мкР прослужить 1-2 сезони. При цьому вже в другий рік вона зноситься, через що доведеться її ремонтувати, хоча б скотчем.
Якщо брати вищу щільність, то світлопроникність падає: восени та навесні не вистачить сонячних променів, що негативно позначиться на розвитку рослин.
- Армована плівка. Довговічніший матеріал для даху парника, який служить до 5 років, якщо прибирати його на зиму, сушити та зберігати в опалюваному приміщенні. Основа складається з сітки, тому є міцнішою, ніж інші матеріали аналогічного типу. Вартість – у 2-3 рази дорожча за звичайну плівку.
- Полікарбонат. Листи пластичні, легші та міцніші за скло. За довговічністю перевершують плівку. Прекрасна світлопроникність та утримання тепла. Термін експлуатації становитиме близько 10-15 років.
Для зимових будівель можна купити подвійний полікарбонат, у якого наявний повітряний прошарок між листами, що покращує теплоізоляцію. Виробники полікарбонату покривають його зовнішній бік захисним шаром від УФ-променів.
- Скло. Такий матеріал для покриття теплиць є важчим та крихкішим, а в холодну погоду він майже не втримує тепло. Розв'язати проблему можна шляхом використання подвійних рам, але сама конструкція виходить дуже дорогою.
- Агроволокно або спанбонд. Це синтетичне неткане полотно, яке формує необхідний мікроклімат у внутрішньому просторі парника. Матеріал пропускає денне світло та свіже повітря, не дає накопичуватися конденсату, захищає рослини від протягів, а ґрунт від висихання. Для парників агроволокно застосовується як тимчасове покриття перед заміною на інші матеріали.
Який полікарбонат найкращий для теплиці: стільниковий чи монолітний?
Полікарбонат залежно від своєї структури може бути монолітним та стільниковим. Перший вид – це суцільний матеріал, який з двох боків має захисну плівку від ультрафіолетового випромінювання. Використовується для створення дахів будівель, навісів, скління фасадів, захисних екранів та ін.
Стільниковий полікарбонат має комірчасту структуру, де між порожнистими шарами знаходяться ребра жорсткості. Якщо ви плануєте використовувати його для будівництва теплиць та інших зовнішніх конструкцій, то вибирайте матеріал, який має УФ-захисне покриття.
Хоч моноліт і вважається міцнішим, але все ж таки пористий полікарбонат легший та простіший у монтажі. Стільниковий матеріал краще розсіює світло і завдяки порожнечі має нижчу теплопровідність. Він підтримує комфортний мікроклімат усередині парника.
Прозорі листи полікарбонату – ідеальний вибір для світлолюбних рослин. Вони зможуть пропускати понад 90% сонячних променів та ефективно передавати тепло безпосередньо всередину парника.
Яку товщину полікарбонату вибрати для теплиці?
Коли ви вже знаєте довжину і ширину парника, вибрали для нього каркас та зупинилися на покривному матеріалі типу полікарбонату, потрібно визначитися з його товщиною.
Щоб не помилитися з рішенням, враховуйте крок латування, особливості конструкції, клімат, сорт культур та снігове навантаження. Занадто товсті листи знизять відсоток світлопроникності. А ось дуже тонкий матеріал може не витримати великих зовнішніх навантажень, наприклад, товстий шар снігу.
Товщина | Види конструкцій |
|---|---|
4-6 мм | Використовується для аркових теплиць. |
Від 8 мм і більше | Полікарбонат для скатних конструкцій. |
Покриття на парник завтовшки 4-8 мм – це вибір для дачників-аматорів. Але якщо ви ставитеся серйозно до процесу вирощування культур, то краще віддати перевагу товстішим полімерам – 8-10 мм. Для облаштування зимового саду використовується полікарбонат понад 10 мм завтовшки.
